субіточка

1. Зменшувально-пестлива форма від “Субіта” — жіночого імені, що походить від латинського “subita” (раптова, несподівана).

2. (у спеціалізованому контексті) Назва різновиду декоративної рослини, часто використовується як неофіційна народна назва для певних сортів квітів (наприклад, тюльпанів).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |