субгармонічність

[subɦɑrmonit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Субгармонічність — властивість вокалізму деяких мов (наприклад, тюркських), яка полягає в частковому уподібненні голосних звуків у межах слова за певною ознакою (наприклад, за піднесенням або лабіалізацією), що є послабленою формою повної гармонії голосних (сингармонізму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субгармонічність, р. субгармонічності, д. субгармонічності, з. субгармонічність, о. субгармонічністю, м. субгармонічності, к. субгармонічносте

Більше записів