1. (істор.) Феодал, який отримав землю від вищого феодала (сюзерена) і був його васалом, але сам міг мати власних васалів; дрібний або залежний феодал у системі ієрархічних васальних відносин.
2. (перен.) Особа або організація, що має обмежену владу або автономію в межах більшої структури, залежить від вищого керівництва.