стирчак

[stɪrt͡ʃɑk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісний вид гриба з родини болетових (Boletus luridus), що має жовтуваті пори, які при пошкодженні синіють, та ніжку з червонуватою сіткою; інша назва — боровик жовтий.

  2. Місцева назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), що має жорсткі, колючі листки та суцвіття; зазвичай — будяк або чортополох.

  3. У розмовній мові — про людину або предмет, який різко виділяється серед оточення, стоїть або стирчить осторонь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стирчак, р. стирчака, д. стирчакові, з. стирчак, о. стирчаком, м. стирчакові, к. стирчаку

Більше записів