1. У медицині — стан, при якому чоловік здатний до ерекції (наприклад, під час сну або мастурбації), але не може досягти її в ситуаціях, що вимагають статевого акту, що часто має психологічну природу.
2. У переносному значенні — втрата або тимчасова нездатність до ефективної діяльності, творчості або впливу, що є наслідком внутрішніх психологічних бар’єрів, а не реальної відсутності здібностей.