стиптицин

[stɪptɪt͡sɪn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стиптицин — застаріла назва алкалоїду, що виділяється з кореневищ копитня європейського (Asarum europaeum), який має властивість спричиняти судоми.

  2. Стиптицин — лікарський препарат на основі вищезгаданого алкалоїду, який історично застосовувався в медицині як засіб для зупинки кровотечі та скорочення матки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стиптицин, р. стиптицин, д. стиптицин, з. стиптицин, о. стиптицин, м. стиптицин, к. стиптицин

Більше записів