стилобат

[stɪlobɑt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спільна цокольна частина для кількох споруд або колон, що утворює їхню основу, характерна для античної архітектури.

  2. Верхня частина стереобату (ступінчастої основи храму), що безпосередньо слугує підніжжям колонади; верхня сходина цоколя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стилобат, р. стилобату, д. стилобатові, з. стилобат, о. стилобатом, м. стилобаті, к. стилобате

Більше записів