1. У архітектурі — нижня частина будівлі, що складається з кількох ступенів і слугує основою для колон або стін, характерна для античних храмів та інших споруд.
2. У сучасній архітектурі та будівництві — суцільний цоколь, підмурівок або платформа, що піднімає споруду над рівнем землі.