1. Властивість художнього твору, образу, форми тощо, що полягає у навмисному наслідуванні характерних ознак певного стилю, художньої манери, епохи або народної творчості з метою створення певного естетичного ефекту.
2. Наявність у творі мистецтва, літератури, дизайну чітко виражених, доведених до певної схеми, узагальнених рис, що свідчать про підпорядкування певній стилістичній системі; умовність, декоративність форми.