прямопоказувальний

Який прямо вказує на щось, безпосередньо демонструє або відображає певний об’єкт, явище чи зв’язок.

У лінгвістиці (про слова, знаки, жести): такий, що безпосередньо позначає предмет або дію, вказуючи на них фізично або через пряму асоціацію (напр., показовий займенник “цей” у ситуації “цей стіл”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |