прямопоказувальний

[prjɑmopokɑzuʋɑlʲnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який прямо вказує на щось, безпосередньо демонструє або відображає певний об’єкт, явище чи зв’язок.

  2. У лінгвістиці (про слова, знаки, жести): такий, що безпосередньо позначає предмет або дію, вказуючи на них фізично або через пряму асоціацію (напр., показовий займенник “цей” у ситуації “цей стіл”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прямопоказувальний, р. прямопоказувального, д. прямопоказувальному, з. прямопоказувального, о. прямопоказувальним, м. прямопоказувальнім, к. прямопоказувальний

Більше записів