1. З’єднувати, сполучати кінці, краї чогось, утворюючи місце з’єднання (стик).
2. У залізничній справі — з’єднувати вагони, локомотиви тощо за допомогою автозчепів.
3. У техніці — суміщати, точно поєднувати частини механізму, елементи конструкції або деталі креслення.
4. Переносно. Установлювати зв’язок, логічно чи хронологічно поєднувати явища, події, думки.