Значення
-
З’єднувати, сполучати кінці, краї чогось, утворюючи місце з’єднання (стик).
-
У залізничній справі — з’єднувати вагони, локомотиви тощо за допомогою автозчепів.
-
У техніці — суміщати, точно поєднувати частини механізму, елементи конструкції або деталі креслення.
-
Переносно. Установлювати зв’язок, логічно чи хронологічно поєднувати явища, події, думки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я стикую, ти стикуєш, він стикує, ми стикуємо, ви стикуєте, вони стикують