1. Місце, де щось стикається, з’єднується; сполучення, з’єднання (наприклад, стик рейок, стик двох поверхонь).
2. У географії, геології: лінія або смуга, по якій межують, з’єднуються різні природні об’єкти або території (наприклад, стик тектонічних плит, стик лісу й степу).
3. У військовій справі: місце з’єднання флангів суміжних військових підрозділів, частин або їх бойових порядків.
4. У техніці, будівництві: місце сполучення, шов або з’єднання між окремими деталями, елементами конструкції.