Значення
-
Місяць року, перший за порядком у календарі, що триває 31 день; назва походить від слова «сікти» — у давнину в цей час рубали (сікли) дерева для заготовки лісу.
-
(заст., діал.) Те саме, що січень — перший зимовий місяць.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стичень, р. стичень, д. стичень, з. стичень, о. стичень, м. стичень, к. стичень
Походження слова (Етимологія)
Слово «стичень» є рідкісним або діалектним варіантом, пов’язаним із праслов’янським коренем *stignoti, що означає «дозрівати, спіти» або «швидко йти». Воно споріднене з українським дієсловом «стигнути» (дозрівати, спіти). Таким чином, «стичень» може позначати щось, що дозріває або достигає, можливо, плід чи інший продукт.