стиглий
[stɪɦlɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який досяг повного розвитку, зрілості; зрілий (про плоди, рослини, органи тіла тощо).
-
Який досяг повної духовної, розумової зрілості; досвідчений, мудрий.
-
Який є результатом глибокого обдумування, всебічного розгляду; виважений, обґрунтований.
-
(У порівняннях) Який набув певних якісних ознак, характерних для завершеної стадії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стиглий, р. стиглого, д. стиглому, з. стиглого, о. стиглим, м. стиглім