1. Стибітний (від лат. Stibium — стибій, сурма) — стосовний до стибію (сурми), що містить стибій, властивий стибію.
2. У хімії: сполука, в якій стибій виступає як катіон (наприклад, стибітна сіль).
стибітний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |