стибій

[stɪbij] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньоримській міфології — бог річки Стикс, син Океана і Тетії, батько богині перемоги Ніки (Вікторії).

  2. У переносному значенні (книжн., заст.) — сама річка Стикс або підземний світ, царство мертвих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стибій, р. стибію, д. стибієві, з. стибій, о. стибієм, м. стибієві, к. стибію

Більше записів