Древослів

Словник Української Мови

стибіат

[stɪbiɑt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, що містить стибій (сурму) в аніоні, наприклад, стибіат калію K[Sb(OH)₆].

  2. Застаріла назва мінералу, природного стибіату (антимонату), солі стибієвої кислоти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стибіат, р. стибіату, д. стибіатові, з. стибіат, о. стибіатом, м. стибіаті, к. стибіате

Більше записів