1. (у техніці) Пристрій або система, що складається з двох або більше частин, які можуть змикатися, закриватися або з’єднуватися, утворюючи герметичне, звуконепроникне тощо сполучення; щілина, проміжок між такими частинами (наприклад, дверцятами, віконними рамами, стулками).
2. (у геодезії, топографії) Вертикальна площина, що проходить через дві задані точки на місцевості; лінія перетину такої площини з поверхнею землі, яка використовується для орієнтування, прицілювання або вимірювань.
3. (переносно, заст.) Стан, становище, спосіб, у який щось створено, організовано; лад, устрій.