стверджування

[stʋɛrdʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова стверджувати; вираз думки, позиції як правильної, істинної або обґрунтованої; констатація факту.

  2. Твердження, положення, яке висловлюється як істина або доведений факт; те, що стверджується.

  3. Офіційне надання чинності, законної сили документу, рішенню, правилу тощо; затвердження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стверджування, р. стверджування, д. стверджуванню, з. стверджування, о. стверджуванням, м. стверджуванні, к. стверджування

Більше записів