стверджування

1. Дія за значенням дієслова стверджувати; вираз думки, позиції як правильної, істинної або обґрунтованої; констатація факту.

2. Твердження, положення, яке висловлюється як істина або доведений факт; те, що стверджується.

3. Офіційне надання чинності, законної сили документу, рішенню, правилу тощо; затвердження.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |