1. Викликати в когось почуття тривоги, непокою, занепокоєння; хвилювати, турбувати.
2. (у пасивному стані, часто про обставини, події) Бути спричиненим тривогою, занепокоєнням; викликати непокій.
3. (застаріле) Примусити когось зайнятися чимось, звернути увагу на щось; порушити, порушити спокій.