стурбування

[sturbuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Почуття тривоги, непокою, занепокоєння, викликане якоюсь обставиною, подією або думкою про можливі негативні наслідки.

  2. Дія за значенням дієслова “стурбувати” — стан збудження, порушення спокою когось або чогось.

  3. (у прямому значенні) Фізичне порушення, зміна стану чогось під впливом зовнішніх сил (застосовується рідко).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стурбування, р. стурбування, д. стурбуванню, з. стурбування, о. стурбуванням, м. стурбуванні, к. стурбування

Більше записів