стукало

1. Розмовне позначення людини, яка займається стукацтвом (доносами), інформатора правоохоронних або інших органів.

2. У техніці — деталь механізму, що здійснює ударні дії або видає стук (наприклад, у дзвінку, годиннику, системі запалювання).

3. Розмовне, часто жартівливе позначення серця (“Серце як стукало забилося”).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |