сценка

[st͡sɛnkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невелика за обсягом театральна п’єса або окремий епізод у виставі, що має завершений сюжет, часто побутового або гумористичного характеру.

  2. Коротка драматична імпровізація або інсценізація, що виконується як самостійний номер у концертній програмі, на творчому вечорі тощо.

  3. Переносно: невеликий епізод, яскрава ситуація з життя, що сприймається як характерна, показова картинка дійсності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сценка, р. сценки, д. сценці, з. сценку, о. сценкою, м. сценці, к. сценко

Більше записів