Древослів

Словник Української Мови

стрижнекореневий

[strɪʒnɛkorɛnɛʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Біол., бот.) Такий, що має стрижневу кореневу систему, у якій головний корінь добре розвинений і помітно переважає над бічними.

  2. (Перен.) Такий, що є основним, центральним, найважливішим; що становить суть, основу чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрижнекореневий, р. стрижнекореневого, д. стрижнекореневому, з. стрижнекореневого, о. стрижнекореневим, м. стрижнекореневім

Більше записів