1. Викликати в когось тривогу, сильне хвилювання, непокій; занепокоїти, збентежити.
2. (переносно) Порушшити спокійний стан, звичний хід чогось; збуджувати, турбувати (про явища, події, почуття тощо).
стривожити
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |