1. (діал.) Зібрати, згуртувати когось або щось докупи; об’єднати для спільної дії.
2. (перен., рідк.) Викликати, спричинити явище або стан, часто негативний (наприклад, струтити біду, сварку).
струтити
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |