Значення
-
Музикант, який грає на струнному інструменті; струнник — це загальна назва для виконавця, що володіє інструментом зі струнами (наприклад, скрипаль, гітарист, бандурист).
-
Ремісник або майстер, який виготовляє або ремонтує струнні музичні інструменти або їхні струни.
-
(Заст., рідк.) Той, хто натягує струни, регулює їхній натяг; наладник струнних інструментів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. струнник, р. струнника, д. струнникові, з. струнника, о. струнником, м. струнникові, к. струннику