Древослів

Словник Української Мови

струминчастий

[strumɪnt͡ʃɑstɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має струмені, утворює струмені; що витікає, вивергається струменем.

  2. Який має властивість струменя; схожий на струмінь.

  3. У техніці: що діє, працює за допомогою сильного струменя рідини, газу або пари (наприклад, струминчаста турбіна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струминчастий, р. струминчастого, д. струминчастому, з. струминчастого, о. струминчастим, м. струминчастім

Більше записів