Спеціальний термін у електротехніці, що позначає конструктивний елемент або пристрій, призначений для введення електричного струму (провідників) ззовні в корпус або внутрішню частину електричної машини, апарата, щита, розподільного пристрою тощо.
Процес або технологічна операція підведення електричних провідників (силових кабелів, шин) до вводних затискачів електроустановки.