струмопроводка

[strumoproʋodkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сукупність електричних проводів, кабелів, їх кріплень та захисних конструкцій, призначених для передавання та розподілу електричного струму в межах будівлі, споруди чи окремого приміщення.

  2. Розгалужена система провідників, що є частиною внутрішньої електричної мережі та служить для підведення електроенергії до споживачів (вимикачів, розеток, світильників, електроприладів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струмопроводка, р. струмопроводки, д. струмопроводці, з. струмопроводку, о. струмопроводкою, м. струмопроводці, к. струмопроводко

Більше записів