струмопровідник

[strumoproʋidnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Електричний провідник, призначений для передавання електричної енергії від джерела до споживача.

  2. Технічний пристрій або конструкція (наприклад, шина, кабель, провід), що служить для проведення електричного струму в межах електричної установки, апарата чи приміщення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струмопровідник, р. струмопровідника, д. струмопровідникові, з. струмопровідника, о. струмопровідником, м. струмопровідникові, к. струмопровіднику

Більше записів