Значення
-
Електричний провідник (шина, кабель, мідний або алюмінієвий стрижень тощо), призначений для підведення електричного струму до електрообладнання, апарату чи певної точки електричного кола.
-
Частина електротехнічного пристрою, конструктивний елемент, через який здійснюється підключення до джерела живлення або іншого пристрою (наприклад, струмопідвід електролізної ванни, струмопідвід електроду зварювального апарата).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. струмопідвід, р. струмопідводу, д. струмопідводові, з. струмопідвід, о. струмопідводом, м. струмопідводі, к. струмопідводе