структуроутворювання

[strukturoutʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес формування, створення або виникнення певної структури, внутрішньої організації чогось.

  2. У хімії та матеріалознавстві — процес утворення в речовині впорядкованої просторової будови (наприклад, кристалічної решітки, полімерних ланцюгів, доменів) з визначеними властивостями.

  3. У соціології та суспільних науках — процес становлення стійких соціальних інститутів, норм, зв’язків і відносин, що формують каркас суспільства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. структуроутворювання, р. структуроутворювання, д. структуроутворюванню, з. структуроутворювання, о. структуроутворюванням, м. структуроутворюванні, к. структуроутворювання

Більше записів