1. Пов’язаний з одночасною аналізом формальної побудови (структури) та значення (семантики) мовних одиниць або системи в цілому.
2. Характерний для підходу, методу або дослідження, що розглядає мовні явища в єдності їх внутрішньої організації та змістовної сторони.