Древослів

Словник Української Мови

струхнявілий

[struxnjɑʋilɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який став тремтячим, дрижачим від страху, хвилювання чи холоду; охоплений тремтінням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струхнявілий, р. струхнявілого, д. струхнявілому, з. струхнявілого, о. струхнявілим, м. струхнявілім

Більше записів