стручування

[strut͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стручування — процес обробки металевих або дерев’яних деталей для утворення на них зовнішньої або внутрішньої різьби за допомогою спеціального інструменту (струшки, плашки, метчика).

  2. Стручування — технологічна операція в машинобудуванні та столярній справі, що полягає у зрізанні шару матеріалу для створення різьбленого з’єднання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стручування, р. стручування, д. стручуванню, з. стручування, о. стручуванням, м. стручуванні, к. стручування

Більше записів