строгий
[stroɦɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що вимагає чіткого дотримання правил, порядку, дисципліни; суворий, непохитний.
-
Позбавлений м’якості, поблажливості; суворий, різкий (про вигляд, тон, поводження).
-
Який точно відповідає певним вимогам, правилам; невідступний, акуратний.
-
Позбавлений надмірних прикрас, зайвих деталей; простий і чіткий за формою (про стиль, одяг тощо).
-
Неприступний для порушення, обов’язковий для виконання; категоричний (про наказ, вимогу, режим).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. строгий, р. строгого, д. строгому, з. строгого, о. строгим, м. строгім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘строгий’ походить від праслов’янського *strogъ, що означало ‘суворий, жорсткий’. Це слово споріднене з такими індоєвропейськими формами, як *streu- або *streg-, що мали значення ‘тягнути, натягувати, бути напруженим’. Таким чином, первісне значення було пов’язане з напруженістю, жорсткістю, що згодом перейшло в переносне значення ‘суворий, вимогливий’. Це слово має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, російське ‘строгий’, польське ‘srogi’, чеське ‘strohý’.