1. Дієприкметник дійсного способу теперішнього часу від дієслова “стріляти“, що означає такий, який здійснює постріл, веде вогонь зі стрілецької зброї.
2. У складі власних назв або термінів — такий, що має здатність стріляти, призначений для стрільби або символізує цю дію (наприклад, “Стріляючий вершник” — назва картини).