стрільник

1. Власна назва українського козацько-селянського повстанського загону або військового підрозділу часів Хмельниччини (середина XVII століття), який діяв переважно у Лівобережній та Слобідській Україні.

2. Історична назва піхотинця, озброєного вогнепальною зброєю (рушницею), у військах деяких європейських держав та в Україні (наприклад, у війську Запорозькому).

3. Рідкісне, застаріле позначення стрільця, того, хто стріляє зі стрілецької зброї.