стрілка

1. Тонкий металевий стрижень із загостреним кінцем, що використовується для вказівки напрямку, позначення чогось на шкалі або є частиною механізму годинника, компаса, приладу.

2. Графічний знак у вигляді лінії з загостреним кінцем, що вказує напрямок або зв’язок; символ →, ←, ↑, ↓ або їхні варіації.

3. Частина залізничної колії, пристрій для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу; перевідний механізм.

4. Розмовна назва вулиці або площі, що має витягнуту, видовжену форму.

5. Біол. Стебло з квіткою або суцвіттям у деяких трав’янистих рослин (наприклад, у цибулі, часнику, тюльпана).

6. Розм. Пристрій для введення ін’єкції, шприц.

7. Розм. Умовне позначення часу зустрічі, побачення (“домовитися на стрілку”).

8. Розм. Конфліктна зустріч, зіткнення між двома групами осіб для з’ясування стосунків, часто з використанням сили.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |