стренчитися

1. (розм.) Набриднути, наскучити комусь своєю присутністю, надокучливими проханнями або розмовами; завдати клопоту своєю поведінкою.

2. (рідк.) Втомитися, знесилитися від тривалої ходи, стояння або іншої фізичної діяльності; знемагати.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |