стрель

1. (діал.) Те саме, що стрільба — дія за значенням стріляти, ведення вогню з вогнепальної зброї.

2. (діал.) Шум, гамір, галас, трівога; метушня.

3. (діал.) Швидкий, раптовий рух, кидок; спринт.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |