Значення
-
Той, хто зазнає страждань, мук; страждалець, мученик.
-
У релігійному контексті — людина, яка переносить тяжкі страждання заради віри або внаслідок релігійних переслідувань; часто вживається як синонім до слова «мученик».
-
У літературній та високій мові — символічне позначення людини, обтяженої горем, душевними муками або важкою долею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стражденник, р. стражденника, д. стражденникові, з. стражденника, о. стражденником, м. стражденникові, к. стражденнику