страждалець

1. Той, хто зазнає страждань, мук, фізичних або моральних; му́ченик.

2. У релігійному контексті — благочестива людина, яка добровільно приймає страждання заради віри, ідеї або інших людей; часто шанований як святий (наприклад, страждальці-безсрібники Косма і Даміан).

3. Переносно — той, хто постійно скаржиться на своє життя, долю, викликаючи співчуття або навіть докори (вживається з відтінком несхвалення).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |