Значення
-
Той, хто зазнає страждань, мук, фізичних або моральних; му́ченик.
-
У релігійному контексті — благочестива людина, яка добровільно приймає страждання заради віри, ідеї або інших людей; часто шанований як святий (наприклад, страждальці-безсрібники Косма і Даміан).
-
Переносно — той, хто постійно скаржиться на своє життя, долю, викликаючи співчуття або навіть докори (вживається з відтінком несхвалення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страждалець, р. страждальця, д. страждальцеві, з. страждальця, о. страждальцем, м. страждальцеві, к. страждальцю