страждаючий

1. (як дієприкметник) Той, хто зазнає страждань, мук, фізичного чи морального болю; той, хто перебуває в стані страждання.

2. (як іменник, зазвичай у релігійному, філософському контексті) Той, хто добровісно або вимушено терпить, переносить труднощі, злидні, утиски; страждалець.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |