страждаючий
[strɑʒdɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(як дієприкметник) Той, хто зазнає страждань, мук, фізичного чи морального болю; той, хто перебуває в стані страждання.
-
(як іменник, зазвичай у релігійному, філософському контексті) Той, хто добровісно або вимушено терпить, переносить труднощі, злидні, утиски; страждалець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страждаючий, р. страждаючого, д. страждаючому, з. страждаючого, о. страждаючим, м. страждаючім