1. (істор.) Військовий або поліцейський сторож, вартовий, який охороняє певний об’єкт, територію або особу; охоронець.
2. (перен., книжн.) Той, хто ревно і невпинно охороняє, захищає щось (ідеї, традиції, цінності тощо); захисник, блюститель.
3. (заст.) Той, хто страждає, зазнає мук; страждальник.