1. Той, хто страждає, зазнає мук, горя; мученик.
2. Уживається як власна назва, ім’я або прізвисько, що вказує на долю персонажа, наприклад, у літературних творах або історичних текстах.
страждальник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |