Значення
-
Той, хто страждає, зазнає мук, горя; мученик.
-
Уживається як власна назва, ім’я або прізвисько, що вказує на долю персонажа, наприклад, у літературних творах або історичних текстах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страждальник, р. страждальника, д. страждальникові, з. страждальника, о. страждальником, м. страждальникові, к. страждальнику