страйкуючий

[strɑjkujut͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто бере участь у страйку, припиняє роботу з метою вирішення трудового конфлікту або висування певних вимог.

  2. Який стосується страйку, пов’язаний зі страйком або характерний для нього (наприклад, про колектив, рух, вимоги).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страйкуючий, р. страйкуючого, д. страйкуючому, з. страйкуючого, о. страйкуючим, м. страйкуючім, к. страйкуючий

Більше записів