Значення
-
Організоване колективне припинення роботи працівниками (або студентами) з метою досягнення певних економічних, соціальних або політичних вимог.
-
У спорті (переважно в бейсболі) — ситуація, коли біттер не вдарив по кинутому йому м’ячу в межах страйк-зони, або ударив, але не потрапив; також — порушення правил у боулінгу.
-
У розмовній мові — успішна, влучна дія, різкий удар (наприклад, у військовій справі, бізнесі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страйк, р. страйку, д. страйкові, з. страйк, о. страйком, м. страйкові, к. страйку
Походження слова (Етимологія)
Слово «страйк» походить з англійської мови (to strike — «бити, вдаряти»), де воно набуло значення «припинення роботи з метою досягнення вимог». В українській мові воно з’явилося у XIX столітті як запозичення. Це слово не пов’язане з праслов’янським коренем *strad- (що означає «страждати, бідувати»), який дав такі слова, як «страждати», «страж», «сторож». Таким чином, «страйк» є відносно новим запозиченням, що не має спільного походження зі слов’янськими словами на кшталт «страждати» чи «сторож».