Древослів

Словник Української Мови

протест

Буква

1. Колективна або індивідуальна публічна акція, форма громадської активності, спрямована на вираження несхвалення, незгоди або вимоги щодо певних дій влади, соціальних явищ або подій, що часто супроводжується мітингами, демонстраціями, пікетами тощо.

2. Офіційний письмовий або усний акт несхвалення, заперечення, оскарження чого-небудь, що оформлюється юридично (наприклад, протест прокурора, вексельний протест).

3. Рішуче заперечення, несхвалення, вираження різкої незгоди з чим-небудь у мовленні чи поведінці.

Приклади вживання

Приклад 1:
Відруховий протест проти найменших проявів національної нетерпимости, проповіді «чистоти раси», підступних намагань таких собі «професійних патріотів» вирахувати, зважити відсоток «ненашої» (передусім, звісно, єврейської) крові й саме на цій підставі посіяти сумнів, відштовхнути, звинуватити. Може, то озиваються в мені гени Коцюбинського — автора «Він іде» і «На камені» — або голос моїх предків по материнській лінії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Мужність Сковороди, зневага до багатих, протест проти несправедливості і зла, засудження наживи, духовна незалежність створили йому в народі добру славу. Вже в XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Культ ахімси виник, на думку вчених, як протест населення проти кривавих ведійських жертвоприношень — яджи. «Наскільки безповоротно (релігійна) реформа VI ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів